слово

слово
-а, с.
1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
••

Вказівне́ сло́во грам. — вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням.

Го́стре сло́во — сповнений дотепу, влучний, дошкульний вислів або одне слово.

Зарезерво́ване сло́во — у мовах програмування – ключове слово, що не може використовуватися як ідентифікатор.

Ключове́ сло́во — у мовах програмування – а) слово, яке в певних контекстах описує мовну конструкцію; б) слово або словосполучення природної мови, яке вибирається з тексту документа та використовується для його індексування.

Маши́нне сло́во — у системах обробки інформації – послідовність символів, яка займає одну комірку пам'яті машини; може бути командою, числом, літеро-числовою послідовністю.

Мода́льне сло́во грам. — слово, що виражає відношення змісту мовлення до дійсності.

Сло́во в сло́во — абсолютно точно, відповідно до якогось тексту, розмови тощо; дослівно.

Сло́во за сло́вом — повільно, поступово.

Соло́не сло́во — грубий, непристойний вислів.

Сполу́чне сло́во грам. — повнозначна частина мови (перев. займенник або займенниковий прислівник), що виступає в ролі підрядного сполучника.

2) тільки одн. Мова, мовлення. Друковане слово.
3) Висловлювання, фраза. || розм. Відповідь, розповідь. || у формі оруд. в. мн. слова́ми кого, чиїми. Уживається у знач. як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь.
••

Закида́ти сло́во кому, за кого, про кого — звертатися до когось із клопотанням про кого-небудь.

За слова́ми кого, чиїми у знач. вставн. сл. — як було сказано ким-небудь.

На слова́х — а) усно; б) тільки у розмові, а не в дійсності.

Одни́м сло́вом у знач. вставн. сл. — уживається як узагальнення сказаного перед цим; коротко кажучи.

У в двох (кілько́х) слова́х — дуже коротко, стисло.

Узя́ти свої́ слова́ наза́д — відмовитися від сказаного раніше.

4) Обіцянка виконати що-небудь. || Згода на шлюб. Дотримати [свого] слова.
5) тільки одн. Прилюдний виступ, промова де-небудь. Брати слово. Позбавляти слова.
••

Віта́льне сло́во — промова, якою вітають кого-небудь.

Вступне́ сло́во — промова, яку виголошують на початку зборів, конференцій і т. ін.

Напу́тнє сло́во — поради, побажання, що висловлюються кому-небудь у дорогу; напуття.

Оста́ннє сло́во — а) (чиє, кого) категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь; б) (чого) досягнення науки, техніки і т. ін.; в) виступ підсудного перед винесенням вироку.

Утрача́ти пра́во сло́ва — бути позбавленим можливості висловитися.

6) тільки одн. Жанр літературного твору у формі ораторської розповіді.
7) тільки мн. Літературний текст до вокального твору. Класти на музику слова.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР
Синонимы:

Полезное


Смотреть что такое "слово" в других словарях:

  • СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… …   Толковый словарь Даля

  • слово — (3) 1. Высказывание; то, что сказано: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! 26. Отъвѣщашя ему июдеи: „Мы законъ имаамъ и по закону нашему дължънъ есть умрѣти, яко сынъ божии творить …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… …   Толковый словарь Ушакова

  • Слово —     СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у …   Словарь литературных терминов

  • Слово — Речь * Афоризм * Болтливость * Грамотность * Диалог * Клевета * Красноречие * Краткость * Крик * Критика * Лесть * Молчание * Мысль * Насмешка * Обещание * Острота * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • слово — 1. СЛОВО, а; мн. слова, слов, ам и (устар.). словеса, словес, ам; ср. 1. Единица языка, служащая для называния отдельного понятия. Повторить с. Запомнить с. Написать с. Употребить с. Перевести с. Подчеркнуть с. Искать подходящее с. Незнакомое с.… …   Энциклопедический словарь

  • Слово — 1. СЛОВО, а; мн. слова, слов, ам и (устар.). словеса, словес, ам; ср. 1. Единица языка, служащая для называния отдельного понятия. Повторить с. Запомнить с. Написать с. Употребить с. Перевести с. Подчеркнуть с. Искать подходящее с. Незнакомое с.… …   Энциклопедический словарь

  • слово — Речение, выражение, название, термин, вокабула. Ср …   Словарь синонимов

  • СЛОВО — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. 1. Единица языка, служащая для наименования понятий, предметов, лиц, действий, состояний, признаков, связей, отношений, оценок. Знаменательные и служебные слова. Происхождение слов. С. в с. (о переводе,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Слово — или Логос это священный звук, первый элемент в процессе материального проявления. Слово имеет созидательную силу. Кетцалькоатль и Хуракан создали мир произнесением слова Земля. Спаситель это воплощенное Слово. В индуизме и буддизме Слово как… …   Словарь символов


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»